ГЛУМИТИ
Значення глумити це
ГЛУМИ́ТИ, млю́, ми́ш; мн. глумля́ть; недок., перех., розм., рідко. Нищити, псувати. — Глумлять і чорне, і родюче дерево! От які вони [лісовики] люди! (Стельмах, Хліб.., 1959, 96).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 88.
Глумити, млю, миш, гл. Поражать, истреблять, портить. Наче кара Божа, що людей глумила. Мет. 437. Дітвора глумить тільки отті оріхи. Нов.-Сѣверск. Було б тобі, вражий сину…. нас трох не кохати, нас трох не глумити. Рудч. Чп. 178.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 291.
глумити Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| to mock something | глумиться-то |
глумити Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| hlumyty | hlumyty | hlumyty |
глумити Рід - дієслово, недоконаний вид
глумити Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | глумлю | глумимо |
| 2 особа | глумиш | глумите |
| 3 особа | глумить | глумлять |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | глумитиму | глумитимемо |
| 2 особа | глумитимеш | глумитимете |
| 3 особа | глумитиме | глумитимуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | глумив | глумили |
| Жіночий рід | глумила | |
| Середній рід | глумило | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | глумімо | |
| 2 особа | глуми | глуміть |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Теперішній час | глумлячи | |
| Минулий час | глумивши |
глумити Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 7 | 3 | 4 |