ГЛАСИТИ
Значення гласити це
ГЛАСИ́ТИ, глашу́, гласи́ш, недок., перех., книжн. Мати в собі якесь твердження; говорити, стверджувати. — Довгий ряд років зуміє змінити ім’я, зовнішність, характер і долю, здається, так гласить Платанова мудрість (Ле, Міжгір’я, 1953, 37); Недаром основна вимога соціалістичного реалізму гласить, що література покликана розкрити в художніх образах суть подій (Вітч., 8, 1958, 122); // заст. Урочисто проголошувати. — Віруйте і гиньте! — пророки гласять (Шевч., І, 1951, 210).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 80.
Гласити, шу, сиш, гл. Возглашать. Слава в вишніх Богу, ангели гласять. Чуб. ІІІ. 341.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 288.
гласити Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| glasite | гласити |
гласити Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| hlasyty | hlasyty | hlasyty |
гласити Рід - дієслово, недоконаний вид
гласити Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | глашу | гласимо |
| 2 особа | гласиш | гласите |
| 3 особа | гласить | гласять |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | гласитиму | гласитимемо |
| 2 особа | гласитимеш | гласитимете |
| 3 особа | гласитиме | гласитимуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | гласив | гласили |
| Жіночий рід | гласила | |
| Середній рід | гласило | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | гласьмо | |
| 2 особа | глась | гласьте |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Теперішній час | гласячи | |
| Минулий час | гласивши |
гласити Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 7 | 3 | 4 |