ГЕРБОВИЙ

ГЕ́РБОВИЙ, а, е.

1. Прикм. до герб; // Який має зображення герба. Записали [старшини] протестацію до гродських книг і підписалися під нею, приклавши гербові печатки. (Тулуб, Людолови, І, 1957, 44); В урочистій тиші голова сільради Михайло Іванович Науменко заповняє бланк шлюбного свідоцтва, скріплює його гербовою печаткою (Кучер, Дорога.., 1958, 32).

∆ Ге́рбовий збір — особливий державний збір при оформленні майнових та інших документів і зверненні до державних установ (стягується шляхом продажу марок з державним гербом). У 1765 р. було видано закон про гербовий збір. Цим збором оподатковувались всі торгові угоди: навіть кожен номер газети обкладався високим збором (Нова іст., 1956, 32).

2. заст. Який має диплом про належність до шляхти (про людину). — Ви гербові, пане докторе? — звернувся тут молодий священик.. —— Так, — відповів спокійно Нестор. — Але наш диплом шляхетства затратився з смертю .. діда (Коб., III, 1956, 174); Двірський економ, гербовий шляхтич, що був колись високим урядником, обікрав касу (Март., Тв., 1954, 64).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 54.

Гербовий, а, е.

1) Относящійся къ гербу. Гн. І. 194.

2) Гербовый. Купив гербового паперу. Шевч. (О. 1862. VI. 5).

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 280.