ГВОЗДЬ
Значення гвоздь це
ГВОЗДЬ, я́, ч. рідко.
1. Те саме, що цвях. Він [цар] велів зробити чотири дерев’яні скриньки: дві окувати золотом.. і потім забити їх золотими гвоздями (Фр., IV, 1950, 138); * Образно. — Але мій Сава, скажу тобі, гвоздь. Бери молоток і бий — не зігнеться (Донч., І, 1956, 378); * У порівн. Зосталось таке в його переконання, що кожнісінька [жінка і дівчина] вдивляється у сім аж дзеркальців, — і зосталося те переконання немов гвоздем вбите (Вовчок, I, 1955, 353).
2. перен., розм. Найголовніше, суть. Ми повинні вводити в установи членами невеликих колегій, помічниками окремих завідуючих або комісарами достатнє число практично досвідчених і безумовно відданих робітників і селян. В цьому гвоздь! (Ленін, 30, 1951, 221).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 45.
гвоздь Переклад слова
Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
nail | гвоздь |
гвоздь Транслітерація слова
Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
hvozd | hvozd' | hvozd' |
гвоздь Рід - іменник, чоловічий рід, неістота
гвоздь Словоформи слова
Називний | цвях | цвяхи |
Родовий | цвяха | цвяхів |
Давальний | цвяхові, цвяху | цвяхам |
Знахідний | цвях | цвяхи |
Орудний | цвяхом | цвяхами |
Місцевий | на/у цвяху | на/у цвяхах |
Кличний | цвяху | цвяхи |
гвоздь Кількість літер у слові
Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
6 | 1 | 4 |
гвоздь в англійській розкладці - udjplm
Цитати української літератури з використанням слова гвоздь
"Гвоздь! Сагайда від душі радий йому, як радий усьому на світі, що якоюсь мірою причетне до його першого друга, до Брянського."Гончар Олесь Терентійович - Прапороносці
"Вот Богородицыны кораллы от лихорадки "пропасныци", вот ливанский орешек от глаза, а вот гвоздь с креста Господня от всякого поранения"Старицький Михайло Петрович - Молодость Мазепы
"Ось в чому гвоздь… Культури, європи йому треба! Школи! і перш усього зрозумілої, української школи!"Винниченко Володимир Кирилович - Малорос-європеєць