ГАРАНТІЙНИЙ

ГАРАНТІ́ЙНИЙ, а, е. Прикм. до гара́нтія. У Києві вирішили організувати гарантійну майстерню для ремонту нових меблів за рахунок підприємств, які поставляють брак (Рад. Укр., 13.XII 1961, 1); // У якому є гарантія. Гарантійний паспорт на квартиру — колективний документ.. Ним вона [бригада] гарантує якість виконаних робіт (Рад. Укр., 26.XI 1961, 1); // Який гарантується ким-, чим-небудь. Щоб створити механізаторам найкращі умови, ми зберігаємо для них гарантійний заробіток (Колг. Укр., 7, 1958, 13).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 29.