ВІЯЛЬНИК
Значення віяльник це
ВІ́ЯЛЬНИК, а, ч. Той, хто перевіває щось, працює на віялці.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 693.
Віяльник, ка, м. Вѣющій, зерно. Аф. 351.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 243.
віяльник Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| valnik | віяльник |
віяльник Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| viialnyk | viial'nyk | viyal'nyk |
віяльник Рід - іменник, чоловічий рід, істота
віяльник Словоформи слова
| Називний | віяльник | віяльники |
| Родовий | віяльника | віяльників |
| Давальний | віяльникові, віяльнику | віяльникам |
| Знахідний | віяльника | віяльників |
| Орудний | віяльником | віяльниками |
| Місцевий | на/у віяльнику, віяльникові | на/у віяльниках |
| Кличний | віяльнику | віяльники |
віяльник Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 8 | 3 | 4 |