ВІТРИТИ
Значення вітрити це
ВІТРИ́ТИ, рю́, ри́ш, недок., перех., діал. 1. також без додатка. Винюхувати щось у повітрі (про собак тощо). Піднімаючи від часу до часу морду вгору, — вітрила [собака] щось нюхом у повітрі і вила (Коб., II, 1956, 209); Івана швидко заховали в пивницю, а чорти заходять і почали вітрити (Калин, Закарп. казки, 1955, 91).
2. перен. Вивідувати щось. В поліції рух неспокійний!.. се знайшли у шевця каламар І вітрять дух революційний (Фр., XI, 1952, 395).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 688.
Вітрити, рю, риш, гл. Нюхать воздухъ. (о собакѣ).
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 242.
вітрити Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| wtrite | вітрити |
вітрити Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| vitryty | vitryty | vitryty |
вітрити Рід - дієслово, недоконаний вид
вітрити Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | вітрю | вітримо |
| 2 особа | вітриш | вітрите |
| 3 особа | вітрить | вітрять |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | вітритиму | вітритимемо |
| 2 особа | вітритимеш | вітритимете |
| 3 особа | вітритиме | вітритимуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | вітрив | вітрили |
| Жіночий рід | вітрила | |
| Середній рід | вітрило | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | вітрімо | |
| 2 особа | вітри | вітріть |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Теперішній час | вітрячи | |
| Минулий час | вітривши |
вітрити Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 7 | 3 | 4 |