ВІСІМКА

ВІ́СІМКА, и, ж. 1. Назва цифри 8. Савка зробив середнім пальцем розчепіреної руки щось на зразок вісімки (Довж., І, 1958, 199); // розм. Назва того чи іншого виду транспорту, нумерованого цифрою 8 (автобус, трамвай тощо). По річці снували човни, легко пливли яхти, пролетіла вісімка, залишивши вузький слід на воді (Рад. Укр., 19. IV 1961, 3); // Назва групи людей з восьми чоловік. У першій вісімці були Корж і Горпина (Тулуб, Людолови, І, 1957, 142).

2. Гральна карта, що має вісім позначок однієї масті.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 683.

Вісімка, ки, ж.

1) Восьмая часть.

2) Восьмерка (въ картахъ). КС. 1887. VI. 463.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 240.