ВІСТУВАТИ
Значення вістувати це
ВІСТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., уроч. 1. перех. і неперех. Давати вісті; сповіщати. Сотні разів спалахували вогні салютів над Москвою, вістуючи про нові і нові перемоги радянської зброї (Бажан, Наша.. Москва, 1951, 76); Пастух Сава взивав [звертався] до зборів: — Я давно вістував, що то за голова в нас… (Горд., Дівчина.., 1954, 281).
2. перех., рідко. Те саме, що віщува́ти 1. [Фауст:] То дзвонів гук; чи не вістує він День великодній змученому світу? (Гете, Фауст, перекл. Лукаша, 1955, 31).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 685.
вістувати Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| vstaviti | вістувати |
вістувати Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| vistuvaty | vistuvaty | vistuvaty |
вістувати Рід - дієслово, недоконаний вид
вістувати Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | вістую | вістуємо |
| 2 особа | вістуєш | вістуєте |
| 3 особа | вістує | вістують |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | вістуватиму | вістуватимемо |
| 2 особа | вістуватимеш | вістуватимете |
| 3 особа | вістуватиме | вістуватимуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | вістував | вістували |
| Жіночий рід | вістувала | |
| Середній рід | вістувало | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | вістуймо | |
| 2 особа | вістуй | вістуйте |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Теперішній час | вістуючи | |
| Минулий час | вістувавши |
вістувати Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 9 | 4 | 5 |