ВІРНИК
Значення вірник це
ВІ́РНИК, а, ч., заст. Довірена особа. Катруся змовилася з вірником багатого буковинського купця (Кобр., Вибр., 1954, 114); Він угледів на облізлому хамлуватому коні панського вірника (Стельмах, Хліб.., 1959, 262).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 681.
Вірник, ка, м. Довѣренное лицо, повѣренный. «Рѣдкій помѣщикъ не имѣетъ вірника изъ жидовъ». О. 1862. IX. 43.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 240.
вірник Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| virtue | вирник |
вірник Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| virnyk | virnyk | virnyk |
вірник Рід - іменник, чоловічий рід, істота
вірник Словоформи слова
| Називний | вірник | вірники |
| Родовий | вірника | вірників |
| Давальний | вірникові, вірнику | вірникам |
| Знахідний | вірника | вірників |
| Орудний | вірником | вірниками |
| Місцевий | на/у вірнику, вірникові | на/у вірниках |
| Кличний | вірнику | вірники |
вірник Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 6 | 2 | 4 |
вірник в англійській розкладці - dshybr
Цитати української літератури з використанням слова вірник
"— Матію, Матію, — кликнув вірник, відхиливши двері, ведучі до сіней, — Матію, ходи-но сюди, пан кличут, а швидко!"Франко Іван Якович - Boa cоnstriktor
"Мортко, Германів вірник, проспав ніч дуже неспокійно"Франко Іван Якович - Борислав сміється