ВІНЧИК
Значення вінчик це
ВІ́НЧИК, а, ч. 1. Зменш.-пестл. до віне́ць 6. Вінчик сонця, що саме заходило, завмер на одну тільки мить на обрії— і зник (Скл., Хазяїни, 1948, 109).
2. рідко. Те саме, що віно́чок 2, 3. Сині довгасті очі, у вінчику густих чорних вій — іскрилися (Грим., Син.., 1950, 86); А в степу жита хвилюють, Стиглим колосом цілують, Мов сп’янілі з спеки трошки, Сині вінчики волошки (Черн., Поезії, 1959, 64).
3. рідко. Те саме, що ві́нця. Мама страшно плакала, всі їй подавали воду, і вона цокотіла зубами об вінчик склянки (Смолич, Дитинство, 1937, 99).
4. Перехідна частина від шкіри до копита в копитних тварин. Часто бувають випадки поранень коней (засічки) у ділянці вінчика (Профіл. захвор.., 1955, 214); Кайомка та вінчик — перехідна частина від шкіри, звідціль відбувається ріст копита (Конярство, 1957, 17).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 678.
Вінчик, ка, м. Ум. отъ вінець.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 239.
вінчик Переклад слова
Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
whisk | венчик |
вінчик Транслітерація слова
Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
vinchyk | vinchyk | vinchyk |
вінчик Рід - іменник, чоловічий рід, неістота
вінчик Словоформи слова
Називний | вінчик | вінчики |
Родовий | вінчика | вінчиків |
Давальний | вінчикові, вінчику | вінчикам |
Знахідний | вінчик | вінчики |
Орудний | вінчиком | вінчиками |
Місцевий | на/у вінчику | на/у вінчиках |
Кличний | вінчику | вінчики |
вінчик Кількість літер у слові
Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
6 | 2 | 4 |
вінчик в англійській розкладці - dsyxbr
Цитати української літератури з використанням слова вінчик
"Друга форма грузинського жіночого убору – вінчик з серпанком на плечах знову схожий на українську дівочу кибалку та на ту ж саму намітку"Нечуй-Левицький Іван Семенович - Українство на літературних позвах з Московщиною
"що одна світанний вінчик брала,"Барка Василь Костянтинович - Судна дорога
"Тільки там десь у щілинку, у ту, що над самою землею, притьмаро світить червона стрічка вечірнього погасання, кожної хвилини міниться, тане… Ось уже самотньо сяє там один маленький вінчик… Вінчик із огняного маку, золотими нитками заплетений."Васильченко Степан Васильович - Талант
"Золотий вінчик прапора, погойдуючись, буде весь час поблискувати над головами бійців."Гончар Олесь Терентійович - Прапороносці