ВІНЧАТИ
Значення вінчати це
ВІНЧА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., перех. 1. поет. Прикрашати що-небудь вінком і т. ін. Ті колосся вінчають наш герб (Нагн., Вибр., 1950, 77); Дві товсті русяві коси скромно, але й зі смаком короною вінчали горду голівку (Ле, Право.., 1957, 11).
2. Відзначати когось лавровим вінком, нагородою і т. ін. за певні досягнення, перемогу. Чола не вінчали лавровії віти, Тернів не скрашали ні злото, ні квіти, Страждали співці в самоті (Л. Укр., І, 1951, 172); Орден Леніна щедро вінчає І професора, й коваля (Мас., Срібна дорога, 1946, 6).
3. перен. Завершувати, закінчувати що-небудь. Наш славен труд вінчають жнива (Ус., На.. берегах, 1951, 49); На цьому й можна повість закінчить… Кінець? Тим кращий він, якщо вінчає Оповідання наше в слушну мить (Перв., II, 1958, 225).
4. Виконувати шлюбний церковний обряд. — Станеш попом,.. будеш божу службу правити, народжених хрестити, померших ховати, молодих вінчати?.. Чи як? (Мирний, І, 1954, 340); Одної неділі справляли весілля Настине з Петром, другої вінчали Гната (Коцюб., І, 1955, 26); * Образно. Трудом оновлену для нас, заквітчану в квітки, із Комунізмом Землю час вінчає на віки (Гонч., Вибр., 1959, 346).
5. заст. Класти на голову вінець на знак надання високої влади (царської, королівської тощо). А потім ченці одягли Тебе в порфіру. І вінчали, Як ту царицю… (Шевч., II, 1953, 323).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 678.
Вінчати, ча́ю, єш, гл. Вѣнчать; увѣнчивать. Ісаія ликуй! Вранці Ярему вінчали. Шевч. 193. Вінцем благим вінчаєм літо. К. Псал. 145. Кінець діло вінчає. Ном. № 10005.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 239.
вінчати Синоніми слова
давати шлюб, уводити в закон, (молодих) присягати, покладати вінець, (чим) увінчувати, нагороджувати, (вінцем) покривати, (славою) вкривати
вінчати Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| marry | венчать |
вінчати Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| vinchaty | vinchaty | vinchaty |
вінчати Рід - дієслово, недоконаний вид
вінчати Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | вінчаю | вінчаємо |
| 2 особа | вінчаєш | вінчаєте |
| 3 особа | вінчає | вінчають |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | вінчатиму | вінчатимемо |
| 2 особа | вінчатимеш | вінчатимете |
| 3 особа | вінчатиме | вінчатимуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | вінчав | вінчали |
| Жіночий рід | вінчала | |
| Середній рід | вінчало | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | вінчаймо | |
| 2 особа | вінчай | вінчайте |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Теперішній час | вінчаючи | |
| Минулий час | вінчавши |
вінчати Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 7 | 3 | 4 |
вінчати в англійській розкладці - dsyxfnb
Цитати української літератури з використанням слова вінчати
"Балан зразу ж пішов до отця ігумена перебалакати про свою справу, але виявилося, що вінчати в той день не годилося, й ігумен наказав діждати завтрішнього."Кащенко Адріан Феофанович - Зруйноване гніздо
"— Мені здається, що к весіллю доведеться довгенько готуватись: знаєте… я не думаю вінчати своєї дочки на галай —на балай, хапаючись, як тепер вінчаються оті стрижені панни: бачте… етикет… — сказала Навроцька з поважною міною."Нечуй-Левицький Іван Семенович - Над Чорним морем
"Мойсей з жінкою, брат матушчин, один старенький батюшка, що просили його вінчати молодих"Нечуй-Левицький Іван Семенович - Причепа
"Вона взяла мене тихісінько за руку та й каже: «Ходім, серце, до вінця! Нас буде вінчати сам митрополит»"Нечуй-Левицький Іван Семенович - Хмари
"«Це погано, — дума він, — піп вінчати не може»"Винниченко Володимир Кирилович - Заручини