ВІКОДАВНІЙ
Значення вікодавній це
ВІКОДА́ВНІЙ, я, є. Те саме, що вікови́й 2; віковічний. І не видно вже хмар на обрії, бачу я, ліс вікодавній стіною зростає (Вас., II, 1959, 71); На Переяславській раді .. здійснилися вікодавні прагнення українського народу з’єднатися з братнім великим російським народом (Бажан, Наша.. Москва, 1951, 23); // Зроблений дуже давно; старовинний. Він гідно поніс рясноту тіла і ряси до Солохи, якому не раз привозив на продаж вікодавні біблії (Стельмах, Хліб.., 1959, 344).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 672.
Вікодавній, я, є. Древній, очень старый. К. (Желех.). Це дід вікодавній. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 237.
вікодавній Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| wadani | вікодавній |
вікодавній Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| vikodavnii | vikodavnii | vikodavniy |
вікодавній Рід - прикметник
вікодавній Словоформи слова
| Називний | вікодавній | вікодавня | вікодавнє | вікодавні |
| Родовий | вікодавнього | вікодавньої | вікодавнього | вікодавніх |
| Давальний | вікодавньому | вікодавній | вікодавньому | вікодавнім |
| Знахідний | вікодавній, вікодавнього | вікодавню | вікодавнє | вікодавні, вікодавніх |
| Орудний | вікодавнім | вікодавньою | вікодавнім | вікодавніми |
| Місцевий | на/у вікодавньому, вікодавнім | на/у вікодавній | на/у вікодавньому, вікодавнім | на/у вікодавніх |
вікодавній Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 10 | 4 | 6 |