ВІКОВІЧНИТИ
Значення віковічнити це
ВІКОВІ́ЧНИТИ, ню, ниш, недок., перех., діал. Увічнювати.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 672.
віковічнити Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| vcont | віковічнити |
віковічнити Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| vikovichnyty | vikovichnyty | vikovichnyty |
віковічнити Рід - дієслово, недоконаний вид
віковічнити Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | віковічню | віковічнимо |
| 2 особа | віковічниш | віковічните |
| 3 особа | віковічнить | віковічнять |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | віковічнитиму | віковічнитимемо |
| 2 особа | віковічнитимеш | віковічнитимете |
| 3 особа | віковічнитиме | віковічнитимуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | віковічнив | віковічнили |
| Жіночий рід | віковічнила | |
| Середній рід | віковічнило | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | віковічнімо | |
| 2 особа | віковічни | віковічніть |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Теперішній час | віковічнячи | |
| Минулий час | віковічнивши |
віковічнити Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 11 | 5 | 6 |