ВІЙЦЕ
Значення війце це
ВІЙЦЕ́, я, с., заст. Дишло в упряжі плуга, розташоване між двома парами волів. От він узяв, нарвав війце і підпріг її, а жінку поставив за погонича (Сл. Гр.); Старий Кажан, схопивши дубове війце, ..з силою махнув ним у повітрі (Цюпа, Три явори, 1958, 57).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 670.
Війце, ця, с. Въ упряжи плуга — дышло, находящееся между двумя парами воловъ. (Новомоск. у.). От він узяв, нарвав війце і підпріг її, а жінку поставив за погонича. Рудч. Ск. І. 180. Чуб. VII. 399.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 237.
війце́ — дишло в упряжі плуга, розташоване між двома парами волів. От він узяв,нарвав війце і підпріг її, а жінку поставив за погонича (казка).
Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006.— С. 93-94.
війце Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| the Vice | війце |
війце Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| viitse | viitse | viytse |
війце Рід - іменник, середній рід, неістота
війце Словоформи слова
| Називний | війце | війця |
| Родовий | війця | вієць |
| Давальний | війцю | війцям |
| Знахідний | війце | війця |
| Орудний | війцем | війцями |
| Місцевий | на/у війці | на/у війцях |
| Кличний | війце | війця |
війце Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 5 | 2 | 3 |