ВІДШИВАТИ

ВІДШИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВІДШИ́ТИ, и́ю, и́єш, док. 1. перех. і неперех., заст. Відробляти шиттям. Сестро моя, сестро, де ти чого брала? Чи ти одшивала, чи ти одпрядала? (Сл. Гр.).

2. тільки док., перех. і неперех. Закінчити, перестати шити.

3. перех., перен., розм. Те саме, що проганя́ти 1. Коли ж якийсь парубійко хотів ув’язатись за нею, вона.. зразу ж відшивала його (Стельмах, Хліб.., 1959, 159); — Пам’ятаєш, як Наталка Полтавка возного відшила? (Збан., Малин. дзвін, 1958, 214).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 664.

Відшивати, ва́ю, єш, сов. в. відшити, шию, єш, гл. Отрабатывать, отработать шитьемъ. Сестра моя, сестро, де ти чого брала? Чи ти одшивала, чи ти одпрядала? Грин. ІІІ. 399.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 235.