ВІДЧУЖУВАТИСЯ
Значення відчужуватися це
ВІДЧУ́ЖУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ВІДЧУ́ЖИТИСЯ, у́жуся, у́жишся, док., від кого й без додатка. 1. Припиняти близькі стосунки з ким-небудь; ставати чужим, далеким кому-, чому-небудь. Лаговський був скрізь укупі з.. Аполлоном і відчужувався од Володимира (Крим., А. Лаговський, І-II, 1905, 139); Автор.. відрікся нас, відчужився цілком (Фр., XVI, 1955, 362); Дехто навіть думав, що він збожеволів, бо відчужився зовсім від людей, замкнувся в своїй хаті (Ірчан, ІІ, 1958, 188).
2. тільки недок. Пас. до відчу́жувати 2.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 662.
відчужуватися Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| alienated | отчуждаться |
відчужуватися Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| vidchuzhuvatysia | vidchuzhuvatysia | vidchuzhuvatysya |
відчужуватися Рід - дієслово, недоконаний вид,дієслово, недоконаний вид
відчужуватися Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | відчужуюся | відчужуємося |
| 2 особа | відчужуєшся | відчужуєтеся |
| 3 особа | відчужується | відчужуються |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | відчужуватимуся | відчужуватимемося |
| 2 особа | відчужуватимешся | відчужуватиметеся |
| 3 особа | відчужуватиметься | відчужуватимуться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | відчужувався | відчужувалися |
| Жіночий рід | відчужувалася | |
| Середній рід | відчужувалося | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | відчужуймося | |
| 2 особа | відчужуйся | відчужуйтеся |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Теперішній час | відчужуючись | |
| Минулий час | відчужувавшись |
відчужуватися Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 13 | 6 | 7 |