ВІДЧУБИТИ
Значення відчубити це
ВІДЧУ́БИТИ, блю, биш; мн. відчу́блять; док., перех., розм. Тягаючи за волосся, побити; вичубити.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 662.
Відчубити, блю, биш, гл. Оттаскать за волосы.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 234.
відчубити Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| vlcovice | відчубити |
відчубити Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| vidchubyty | vidchubyty | vidchubyty |
відчубити Рід - дієслово, доконаний вид
відчубити Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | відчублю | відчубимо |
| 2 особа | відчубиш | відчубите |
| 3 особа | відчубить | відчублять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | відчубив | відчубили |
| Жіночий рід | відчубила | |
| Середній рід | відчубило | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | відчубмо | |
| 2 особа | відчуб | відчубте |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Минулий час | відчубивши |
відчубити Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 9 | 4 | 5 |