ВІДЧАЮВАТИСЯ
Значення відчаюватися це
ВІДЧА́ЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ВІДЧА́ЯТИСЯ, а́юся, а́єшся, док. 1. Утрачати всяку надію на що-небудь; впадати у відчай, у розпач. [Ївга:] Одарко, не одчаюйся. Ще може тобі бог і радість пошле (Мирний, V, 1955, 234); Відчаявшись розбуркати старого, Сахно й Чіпаріу зібралися рушати (Смолич, І, 1958, 109).
2. на що і з інфін., розм. Насмілюватися, наважуватися на який-небудь безрозсудний учинок. — Невже він так знахабніє і відчаявся на таку підлоту? (Кучер, Прощай.., 1957, 419); І хто-таки воно одчаявсь у дзвін забити? (Головко, II, 1957, 345).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 660.
відчаюватися Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| vdkouwe | відчаюватися |
відчаюватися Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| vidchaiuvatysia | vidchaiuvatysia | vidchayuvatysya |
відчаюватися Рід - дієслово, недоконаний вид
відчаюватися Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | відчаююся | відчаюємося |
| 2 особа | відчаюєшся | відчаюєтеся |
| 3 особа | відчаюється | відчаюються |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | відчаюватимуся | відчаюватимемося |
| 2 особа | відчаюватимешся | відчаюватиметеся |
| 3 особа | відчаюватиметься | відчаюватимуться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | відчаювався | відчаювалися |
| Жіночий рід | відчаювалася | |
| Середній рід | відчаювалося | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | відчаюймося | |
| 2 особа | відчаюйся | відчаюйтеся |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Теперішній час | відчаюючись | |
| Минулий час | відчаювавшись |
відчаюватися Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 12 | 6 | 6 |