ВІДХІДЛИВИЙ
Значення відхідливий це
ВІДХІ́ДЛИВИЙ, а, е. Який швидко заспокоюється після роздратування, легко забуває образи, перестає сердитися. — Він палкий, але одхідливий. Розсердиться, та зараз і одійде (Н.-Лев., II, 1937, 139); — Серце в мене було одхідливе: я про все й забуду (Барв., Опов.., 1902, 273); Материнське серце таке відхідливе (Минко, Вибр., 1952, 186).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 655.
Відхідливий, а, е. Легко успокаивающійся, отходчивый. Він хоч сердитий, та відхідливий. Серце в мене було одхідливе: я про все й забуду. Г. Барв. 273.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 233.
відхідливий Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| forgiving | отходчивый |
відхідливий Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| vidkhidlyvyi | vidkhidlyvyi | vidkhidlyvyy |
відхідливий Рід - прикметник
відхідливий Словоформи слова
| Називний | відхідливий | відхідлива | відхідливе | відхідливі |
| Родовий | відхідливого | відхідливої | відхідливого | відхідливих |
| Давальний | відхідливому | відхідливій | відхідливому | відхідливим |
| Знахідний | відхідливий, відхідливого | відхідливу | відхідливе | відхідливі, відхідливих |
| Орудний | відхідливим | відхідливою | відхідливим | відхідливими |
| Місцевий | на/у відхідливому, відхідливім | на/у відхідливій | на/у відхідливому, відхідливім | на/у відхідливих |
відхідливий Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 11 | 4 | 7 |