ВІДУЧИТИ
Значення відучити це
ВІДУЧИ́ТИ див. віду́чувати.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 653.
Відучити, ся. См. Відучувати, ся.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 232.
відучити Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| to wean | отучить |
відучити Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| viduchyty | viduchyty | viduchyty |
відучити Рід - дієслово, доконаний вид
відучити Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | відучу | відучимо |
| 2 особа | відучиш | відучите |
| 3 особа | відучить | відучать |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | відучив | відучили |
| Жіночий рід | відучила | |
| Середній рід | відучило | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | відучімо | |
| 2 особа | відучи | відучіть |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Минулий час | відучивши |
відучити Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 8 | 4 | 4 |