ВІДСЛОНЯТИСЯ

ВІДСЛОНЯ́ТИСЯ, я́ється і ВІДСЛО́НЮВАТИСЯ, юється, недок., ВІДСЛОНИ́ТИСЯ, о́ниться, док. 1. Пересуватися в інше місце, відкриваючи щось закрите. Коли завіса відслоняється, за столом шум, вигуки, жіночі співи (Мик., І, 1957, 74); // рідко. Відхилятися від чого-небудь. * Образно. Ця проста козачка мала державний розум і ніколи не відслонялася від ударів долі (Ле, Хмельницький, І, 1957, 63).

2. рідко. Ставати відкритим, видним для когось. Тут неначе одслоняється ще інша декорація: це другий бік Соколиці (Н.-Лев., II, 1956, 415); Відслонюється ширший вид на глибокі яри (Фр., III, 1950, 84); // перен. Ставати явним, зрозумілим; розкриватися. Згадав, як одслонився новий для нього світ (Рильський, II, 1946, 31).

3. геол. Виходити на поверхню грунту (про породу). Крейда відслонюється у великій кількості по правих берегах річок, по ярах та балках, у північно-східних районах Української РСР (Бот. ж.., X, 2, 1953, 46).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 639.

Відслонятися, няюся, єшся, сов. в. відслонитися, нюся, вишся, гл. Открываться, открыться. Завіса відслонилась. К. МХ. 28.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 229.