ВІДСЕРДИТИСЯ
Значення відсердитися це
ВІДСЕРДИТИ́СЯ, джуся, дишся, док. Перестати сердитися. Ні, він не відсердився, а прийшов з хитрощами до пана (Кв.-Осн., II, 1956, 164); А як інколи розсерджуся, мовчу цілу днину, то він так і впадає, треться коло мене, мов коло матері. Я й одсерджусь (Барв., Опов.., 1902, 246).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 636.
Відсердитися, джуся, дишся, гл. Перестать сердиться. Поки прут найшов, та й відсердився, та на свою миленькую змилосердився. Чуб. V. 581.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 228.
відсердитися Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| vaseretic | відсердитися |
відсердитися Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| vidserdytysia | vidserdytysia | vidserdytysya |
відсердитися Рід - дієслово, доконаний вид
відсердитися Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | відсерджуся | відсердимося |
| 2 особа | відсердишся | відсердитеся |
| 3 особа | відсердиться | відсердяться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | відсердився | відсердилися |
| Жіночий рід | відсердилася | |
| Середній рід | відсердилося | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | відсердімося | |
| 2 особа | відсердися | відсердіться |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Минулий час | відсердившись |
відсердитися Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 12 | 5 | 7 |