ВІДСЕЛЮВАТИ
Значення відселювати це
ВІДСЕ́ЛЮВАТИ, юю, юєш і ВІДСЕЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ВІДСЕЛИ́ТИ, елю́, е́лиш, док., перех. Переселяти когось в інше місце, відділивши від тих, з ким він жив раніше. Оце я одселяю вже старшого сина, ставлю йому хату на леваді (Сл. Гр.); — Я вас одселю звідсіль геть, отуди над став! — репетувала Онися (Н.-Лев.. III, 1956, 201).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 636.
відселювати Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| to resettle | відселювати |
відселювати Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| vidseliuvaty | vidseliuvaty | vidselyuvaty |
відселювати Рід - дієслово, недоконаний вид
відселювати Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | відселюю | відселюємо |
| 2 особа | відселюєш | відселюєте |
| 3 особа | відселює | відселюють |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | відселюватиму | відселюватимемо |
| 2 особа | відселюватимеш | відселюватимете |
| 3 особа | відселюватиме | відселюватимуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | відселював | відселювали |
| Жіночий рід | відселювала | |
| Середній рід | відселювало | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | відселюймо | |
| 2 особа | відселюй | відселюйте |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Теперішній час | відселюючи | |
| Минулий час | відселювавши |
відселювати Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 11 | 5 | 6 |