ВІДСАДЖУВАТИ

ВІДСА́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДСАДИ́ТИ, аджу́, а́диш, док., перех. 1. Пересаджувати кого-небудь на якусь відстань від кого-, чого-небудь. Відсадив його, як кота від сала (Номис, 1864, № 3503).

2. Пересаджувати в інше місце рослини, що ростуть надто близька одна від одної, частину куща, кореневища.

3. тільки док., перен., розм. Сильним ударом пошкодити якийсь орган тіла; відбити. Відсадив йому печінки (Сл. Гр.).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 634.

Відсаджувати, джую, єш, сов. в. відсадити, джу, диш, гл.

1) Отсаживать, отсадить, посадить отдѣльно. Відсадив його, як кота від сала. Ном. № 3503.

2) О растеніяхъ: Отсаживать, отсадить, посадить отростокъ. 3) Только сов. в. Отбить. Відсадив йому печінки.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 227.