ВІДПОВІЩАТИ
Значення відповіщати це
ВІДПОВІЩА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВІДПОВІСТИ́ТИ, іщу́, істи́ш, док., заст. Розповідати, повідомляти. Увійшла, та й стою сама не при собі. Чую, що стара за мене одповіщає (Вовчок, І, 1955, 10).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 621.
Відповіщати, щаю, єш, сов. в. відповістити, щу, стиш, гл. Разсказывать, разсказать. Чую, що стара за мене одповіщає. МВ. І. 17. Люде всі як раз нам і відповістили. Федьк. Як почала вона говорити, то і за себе все сказала, і за нас одповістила. МВ. І. 75.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 224.
відповіщати Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| Vdovin | відповіщати |
відповіщати Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| vidpovishchaty | vidpovischaty | vidpovishchaty |
відповіщати Рід - дієслово, недоконаний вид
відповіщати Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | відповіщаю | відповіщаємо |
| 2 особа | відповіщаєш | відповіщаєте |
| 3 особа | відповіщає | відповіщають |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | відповіщатиму | відповіщатимемо |
| 2 особа | відповіщатимеш | відповіщатимете |
| 3 особа | відповіщатиме | відповіщатимуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | відповіщав | відповіщали |
| Жіночий рід | відповіщала | |
| Середній рід | відповіщало | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | відповіщаймо | |
| 2 особа | відповіщай | відповіщайте |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Теперішній час | відповіщаючи | |
| Минулий час | відповіщавши |
відповіщати Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 11 | 5 | 6 |