ВІДНИК
Значення відник це
ВІДНИ́К, а́, ч., рідко. Те саме, що водя́нка.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 610.
Відник, ка, м. Сосудъ (кадка и пр.), въ которомъ держатъ воду. Ум. Відничок. Куди ти? — Я хотіла до відничка у сіни, води унести у хату. МВ. (О. 1862. I. 86). Стоїть кухлик на віднички й умийся. Чуб. V. 522.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 221.
відник Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| Vanik | відник |
відник Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| vidnyk | vidnyk | vidnyk |
відник Рід - іменник, чоловічий рід, неістота
відник Словоформи слова
| Називний | відник | відники |
| Родовий | відника | відників |
| Давальний | відникові, віднику | відникам |
| Знахідний | відник | відники |
| Орудний | відником | відниками |
| Місцевий | на/у віднику | на/у відниках |
| Кличний | віднику | відники |
відник Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 6 | 2 | 4 |