ВІДМІТНИК
Значення відмітник це
ВІДМІ́ТНИК, а, спец. Той, хто що-небудь відмічає, ставить відмітні знаки.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 607.
відмітник Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| vdtc | відмітник |
відмітник Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| vidmitnyk | vidmitnyk | vidmitnyk |
відмітник Рід - іменник, чоловічий рід, істота
відмітник Словоформи слова
| Називний | відмітник | відмітники |
| Родовий | відмітника | відмітників |
| Давальний | відмітникові, відмітнику | відмітникам |
| Знахідний | відмітника | відмітників |
| Орудний | відмітником | відмітниками |
| Місцевий | на/у відмітнику, відмітникові | на/у відмітниках |
| Кличний | відмітнику | відмітники |
відмітник Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 9 | 3 | 6 |