ВІДМІННИЦЯ

Значення відмінниця це

ВІДМІ́ННИЦЯ, і, ж. Жін. до відмі́нник. Десятирічку вона скінчила посередньо, хоч були роки, коли від початку й до кінця йшла відмінницею (Дмит., Розлука, 1957, 14).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 606.

відмінниця Переклад слова

Переклад на англійську
Translate
Переклад на російську
Перевод
a studentотличница

відмінниця Транслітерація слова

Паспортна транслітераціяГеографічна транслітераціяАмериканська транслітерація
vidminnytsiavidminnytsiavidminnytsya

відмінниця Рід - іменник, жіночий рід, істота

відмінниця Словоформи слова

Називнийвідмінницявідмінниці
Родовийвідмінницівідмінниць
Давальнийвідмінницівідмінницям
Знахіднийвідмінницювідмінниць
Оруднийвідмінницеювідмінницями
Місцевийна/у відмінниціна/у відмінницях
Кличнийвідмінницевідмінниці

відмінниця Кількість літер у слові

Кількість літерКількість голоснихКількість приголосних
1046

відмінниця в англійській розкладці - dslvsyybwz

Цитати української літератури з використанням слова відмінниця

"Після біофаку, як відмінниця, залишена була в столиці, та це тривало недовго, бо так потім склалося, що оглянулась аж тут, на краю землі, де тільки птахи мітингують."Гончар Олесь Терентійович - На косі

"кругла відмінниця, грає на інструменті, — та як вони сміють її не прийняти? Всіх; поставить на ноги, щоб тільки захистити дочку і викрити злочинне кубло, якщо воно там, в інституті, завелося"Гончар Олесь Терентійович - Тронка

"Потім виступає десятикласниця, мабуть, кругла відмінниця, бо кому ж іще доручили б виступати в такий день"Дімаров Анатолій Андрійович - На коні й під конем