ВІДМИКУВАТИ
Значення відмикувати це
ВІДМИ́КУВАТИ, ую, уєш, недок., діал. 1. Ухилятися від чого-небудь. Швендяли кудись молоденькі безусі писарі.., одмикуючи од роботи (Н.-Лев., IV, 1956, 328).
2. від кого. Уникати когось, стосунків з кимсь. Чого це він неначе одмикує та тікає од мене? (Н.-Лев., III, 1956, 340).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 606.
Відмикувати, кую, єш, гл. — від чого. Отлынивать, уклоняться отъ чего. Наймити вештались по дворі, одмикували од роботи. Левиц. ПЙО. ІІ. 171 (видання 3-тє, 1905, а в другому виданні (221) — помилка).
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 219.
відмикувати Переклад слова
Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
dekovici | відмикувати |
відмикувати Транслітерація слова
Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
vidmykuvaty | vidmykuvaty | vidmykuvaty |
відмикувати Рід - дієслово, недоконаний вид
відмикувати Словоформи слова
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відмикую | відмикуємо |
2 особа | відмикуєш | відмикуєте |
3 особа | відмикує | відмикують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відмикуватиму | відмикуватимемо |
2 особа | відмикуватимеш | відмикуватимете |
3 особа | відмикуватиме | відмикуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | відмикував | відмикували |
Жіночий рід | відмикувала | |
Середній рід | відмикувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відмикуймо | |
2 особа | відмикуй | відмикуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | відмикуючи | |
Минулий час | відмикувавши |
відмикувати Кількість літер у слові
Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
11 | 5 | 6 |