ВІДЛИВАТИСЯ

ВІДЛИВА́ТИСЯ, а́ється, недок., ВІДЛИ́ТИСЯ, діллє́ться, док. 1. Набувати тієї або іншої форми шляхом лиття. Деталь добре відлилась; // у що, перен. Набирати якоїсь форми, вигляду (про роботу і т. ін.). Вся робота Російської соціал-демократичної робітничої партії цілком відлилась уже в міцні, незмінні рамки.. (Ленін, 9, 1949, 81).

2. рідко. Проливатися (про сльози). Любо нам дивитися на чужі гіркі сльози, що кожного дня обливаються отут у вашого порога? (Мирний, V, 1955, 178).

◊ Віділлю́ться во́вкові ове́чі сльо́зи — прийде кара сильному, який знущається над слабким. — Тепер, пане добродзею [добродію], оділлються вовкові овечі сльози (Коцюб., II, 1955, 75); Відлива́ється до́ля чия — настає невдача, горе в чиємусь житті за погані вчинки. [Одарка:] Дитино моя рідная! Не плач. Оце ж тобі одливається твоя доленька, що ти її сама собі добувала (Мирний, V, 1955, 255); Відлива́ються (віділлю́ться) комусь чиїсь сльо́зи — хтось терпить муки, страждає за зроблене комусь зло. — То йому [панові] одливаються наші сльози! — сказала старенька жінка (Мирний, IV, 1955, 186); — Жінко моя кохана! не поминай лихом мене, безщасного, що втопив тебе в безодню та й покидаю. Оділлються мені твої сльози! (Вовчок, І, 1955, 29).

3. тільки недок. Пас. до відлива́ти 1, 6. Тут відливаються скульптури, які виліплюють студенти і професори Академії художеств (Рад. Укр., З.ІХ 1958, 1).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 600.

Відливатися, ваюся, єшся, сов. в. відлитися, діллюся, ллєшся, гл. Отливаться, отлиться, назадъ литься. то ваші сльози їм одливаються — отомщаются. МВ. І. 28.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 217.