ВІДКАРБУВАТИ
Значення відкарбувати це
ВІДКАРБУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док. 1. перех., спец. Виготовити що-небудь карбуванням.
2. неперех., перен. Вимовити з підкресленою виразністю. — І можеш присягатися в цьому перед цехом? — Можу, —впевнено відкарбував Грицько, скосивши око на Кузьменка (Тулуб, Людолови, І, 1957, 195); — Тут немає бидла, прошу пана, — відкарбував суворо Бартош (Рад. Укр., 25. IV 1959, 4).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 588.
відкарбувати Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| to mint | отчеканить |
відкарбувати Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| vidkarbuvaty | vidkarbuvaty | vidkarbuvaty |
відкарбувати Рід - дієслово, доконаний вид
відкарбувати Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | відкарбую | відкарбуємо |
| 2 особа | відкарбуєш | відкарбуєте |
| 3 особа | відкарбує | відкарбують |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | відкарбував | відкарбували |
| Жіночий рід | відкарбувала | |
| Середній рід | відкарбувало | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | відкарбуймо | |
| 2 особа | відкарбуй | відкарбуйте |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Минулий час | відкарбувавши |
відкарбувати Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 12 | 5 | 7 |