ВІДЗОЛЮВАТИ
Значення відзолювати це
ВІДЗО́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВІДЗОЛИ́ТИ, олю́, о́лиш, док., перех. 1. Пересипати мокру білизну золою для кращого вибілення її під час прання. Вона пооджимала свої сорочки, другого дня одзолила, попрала й покачала (Н.-Лев., II, 1956, 302).
2. спец. Обробляти шкіру відзолом, щоб очистити її від шерсті і т. ін.
3. тільки док., перен., розм. Гостро вилаяти. — Одзоліть його, Єфросинія Андріївна! Хай не буде такий голінний до вашого брата (Мирний, III, 1954, 86).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 586.
Відзолювати, люю, єш, сов. в. відзолити, лю, лиш, гл.
1) Щелочить, выщелочить (бѣлье).
2) Бранить, выбранить. Так його, так!… одзоліть його! Мир. Пов. II. 62.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 213.
відзолювати Переклад слова
Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
vjerovati | відзолювати |
відзолювати Транслітерація слова
Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
vidzoliuvaty | vidzoliuvaty | vidzolyuvaty |
відзолювати Рід - дієслово, недоконаний вид
відзолювати Словоформи слова
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відзолюю | відзолюємо |
2 особа | відзолюєш | відзолюєте |
3 особа | відзолює | відзолюють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відзолюватиму | відзолюватимемо |
2 особа | відзолюватимеш | відзолюватимете |
3 особа | відзолюватиме | відзолюватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | відзолював | відзолювали |
Жіночий рід | відзолювала | |
Середній рід | відзолювало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відзолюймо | |
2 особа | відзолюй | відзолюйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | відзолюючи | |
Минулий час | відзолювавши |
відзолювати Кількість літер у слові
Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
11 | 5 | 6 |