ВІДЗВУЧАТИ
Значення відзвучати це
ВІДЗВУЧА́ТИ, чи́ть, док. Перестати звучати. Ми його поховали, де моря блакитні дороги… І прощальний салют, і скорботний соратників крок Одзвучали давно… (Сос., Так ніхто.., 1960, 35); * Образно. Так відійшло і одзвучало дитинство тихе і ясне (Голов., З листів.., 1940, 6).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 584.
відзвучати Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| vjfufacy | відзвучати |
відзвучати Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| vidzvuchaty | vidzvuchaty | vidzvuchaty |
відзвучати Рід - дієслово, доконаний вид
відзвучати Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | відзвучу | відзвучимо |
| 2 особа | відзвучиш | відзвучите |
| 3 особа | відзвучить | відзвучать |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | відзвучав | відзвучали |
| Жіночий рід | відзвучала | |
| Середній рід | відзвучало | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | відзвучімо | |
| 2 особа | відзвучи | відзвучіть |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Минулий час | відзвучавши |
відзвучати Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 10 | 4 | 6 |