ВІДЗВОЛЯТИ
Значення відзволяти це
ВІДЗВОЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ВІДЗВО́ЛИТИ, лю, лиш, док., перех., діал. Визволяти. Ти одзволив нас од смерті (Сл. Гр.); [Старий селянин:] Чимало є між нас таких, Що ваш покійний панотець Одзволив з пазурів чуми, Поклавши пошесті кінець (Гете, Фауст, перекл. Лукаша, 1955, 40).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 584.
Відзволяти, ля́ю, єш, сов. в. відзволити, лю, лиш, гл. Освобождать, освободить, выручить. Рудч. Ск. І. 138. Отто одзволив (од чортів) він сина. Драг. 51. Ти одзволив нас од смерти. Рудч. Ск. І. 120.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 212.
відзволяти Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| vasolate | відзволяти |
відзволяти Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| vidzvoliaty | vidzvoliaty | vidzvolyaty |
відзволяти Рід - дієслово, недоконаний вид
відзволяти Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | відзволяю | відзволяємо |
| 2 особа | відзволяєш | відзволяєте |
| 3 особа | відзволяє | відзволяють |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | відзволятиму | відзволятимемо |
| 2 особа | відзволятимеш | відзволятимете |
| 3 особа | відзволятиме | відзволятимуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | відзволяв | відзволяли |
| Жіночий рід | відзволяла | |
| Середній рід | відзволяло | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | відзволяймо | |
| 2 особа | відзволяй | відзволяйте |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Теперішній час | відзволяючи | |
| Минулий час | відзволявши |
відзволяти Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 10 | 4 | 6 |