ВІДЗВИЧАЇТИ
Значення відзвичаїти це
ВІДЗВИЧА́ЇТИ див. відзвича́ювати.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 584.
Відзвичаїти См. Відзвичаювати.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 212.
відзвичаїти Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| to wean | отучить |
відзвичаїти Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| vidzvychaity | vidzvychaity | vidzvychayity |
відзвичаїти Рід - дієслово, доконаний вид
відзвичаїти Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | відзвичаю | відзвичаїмо |
| 2 особа | відзвичаїш | відзвичаїте |
| 3 особа | відзвичаїть | відзвичаять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | відзвичаїв | відзвичаїли |
| Жіночий рід | відзвичаїла | |
| Середній рід | відзвичаїло | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | відзвичаймо | |
| 2 особа | відзвичай | відзвичайте |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Минулий час | відзвичаївши |
відзвичаїти Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 11 | 5 | 6 |