ВІДЗВИЧАЮВАТИ
Значення відзвичаювати це
ВІДЗВИЧА́ЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВІДЗВИЧА́ЇТИ, а́ю, а́їш, док., перех. Змушувати кого-небудь відвикнути від чогось. Я його від цього відзвичаю (Коб., І, 1956, 104).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 584.
Відзвичаювати, чаюю, єш, сов. в. відзвичаїти, чаю, їш, гл. Отучать, отучить. Желех.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 212.
відзвичаювати Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| vassijaure | відзвичаювати |
відзвичаювати Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| vidzvychaiuvaty | vidzvychaiuvaty | vidzvychayuvaty |
відзвичаювати Рід - дієслово, недоконаний вид
відзвичаювати Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | відзвичаюю | відзвичаюємо |
| 2 особа | відзвичаюєш | відзвичаюєте |
| 3 особа | відзвичаює | відзвичаюють |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | відзвичаюватиму | відзвичаюватимемо |
| 2 особа | відзвичаюватимеш | відзвичаюватимете |
| 3 особа | відзвичаюватиме | відзвичаюватимуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | відзвичаював | відзвичаювали |
| Жіночий рід | відзвичаювала | |
| Середній рід | відзвичаювало | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | відзвичаюймо | |
| 2 особа | відзвичаюй | відзвичаюйте |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Теперішній час | відзвичаюючи | |
| Минулий час | відзвичаювавши |
відзвичаювати Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 13 | 6 | 7 |