ВІДДЯЧУВАТИСЯ
Значення віддячуватися це
ВІДДЯ́ЧУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ВІДДЯ́ЧИТИСЯ, чуся, чишся, рідко ВІДДЯ́КУВАТИСЯ, уюся, уєшся, док. Те саме, що віддя́чувати. [Писар:] Ти.. і сам бачиш, що я й досі не одним тобі віддячуюся (Фр., IX, 1952, 57); [Геррісон:] Чим оддячився я батькам і всім тим, що віддавали останній шматок тяжко заробленого хліба мені, коли я вчився?! (Ірчан, І, 1958, 242); // безос. — Так-то, не все Оксані.. [свято]: оддячилось за Миронову неправду (Григ., Вибр., 1959, 248).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 582.
віддячуватися Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| thank | воздавать |
віддячуватися Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| viddiachuvatysia | viddiachuvatysia | viddyachuvatysya |
віддячуватися Рід - дієслово, недоконаний вид
віддячуватися Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | віддячуюся | віддячуємося |
| 2 особа | віддячуєшся | віддячуєтеся |
| 3 особа | віддячується | віддячуються |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | віддячуватимуся | віддячуватимемося |
| 2 особа | віддячуватимешся | віддячуватиметеся |
| 3 особа | віддячуватиметься | віддячуватимуться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | віддячувався | віддячувалися |
| Жіночий рід | віддячувалася | |
| Середній рід | віддячувалося | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | віддячуймося | |
| 2 особа | віддячуйся | віддячуйтеся |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Теперішній час | віддячуючись | |
| Минулий час | віддячувавшись |
віддячуватися Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 13 | 6 | 7 |