ВІДВІТУВАТИ
Значення відвітувати це
ВІДВІ́ТУВАТИ див. відвіча́ти.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 565.
Відвітувати, тую, єш, гл. Отвѣчать. Питає: «Де ти мою козу дів? — Продав, — одвітує Климець. Рудч. Ск. І. 67.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 207.
відвітувати Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| vgvluuutg | відвітувати |
відвітувати Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| vidvituvaty | vidvituvaty | vidvituvaty |
відвітувати Рід - дієслово, недоконаний вид
відвітувати Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | відвітую | відвітуємо |
| 2 особа | відвітуєш | відвітуєте |
| 3 особа | відвітує | відвітують |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | відвітуватиму | відвітуватимемо |
| 2 особа | відвітуватимеш | відвітуватимете |
| 3 особа | відвітуватиме | відвітуватимуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | відвітував | відвітували |
| Жіночий рід | відвітувала | |
| Середній рід | відвітувало | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | відвітуймо | |
| 2 особа | відвітуй | відвітуйте |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Теперішній час | відвітуючи | |
| Минулий час | відвітувавши |
відвітувати Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 11 | 5 | 6 |