ВІДВІТНИЙ
Значення відвітний це
ВІДВІ́ТНИЙ, а, е, заст. Який є відповіддю на що-небудь або містить у собі відповідь. Як же усе староста розказав і прийшлося батькові одвітне слово казати, вона так і припала до дверей (Кв.-Осн., II, 1956, 57); На мій рух жінка не одповіла одвітним рухом (Коцюб., II, 1955, 404); Голова ради обвів усіх казахів схвильованими чорними очима. У багатьох очах він зустрів гарячі відвітні вогники (Донч., І, 1956, 116).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 565.
Відвітний, а, е. Отвѣтный.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 207.
відвітний Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| response | ответный |
відвітний Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| vidvitnyi | vidvitnyi | vidvitnyy |
відвітний Рід - прикметник
відвітний Словоформи слова
| Називний | відвітний | відвітна | відвітне | відвітні |
| Родовий | відвітного | відвітної | відвітного | відвітних |
| Давальний | відвітному | відвітній | відвітному | відвітним |
| Знахідний | відвітний, відвітного | відвітну | відвітне | відвітні, відвітних |
| Орудний | відвітним | відвітною | відвітним | відвітними |
| Місцевий | на/у відвітному, відвітнім | на/у відвітній | на/у відвітному, відвітнім | на/у відвітних |
відвітний Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 9 | 3 | 6 |