ВІДВИЧИТИ
Значення відвичити це
Відвичити, чу, чиш, гл. Отучить. От тари одвичите од сахарю. Черниг. г. Одвичити од горілки. О. 1862. І. 71.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 206.
відвичити Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| dicity | відвичити |
відвичити Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| vidvychyty | vidvychyty | vidvychyty |
відвичити Рід - дієслово, доконаний вид
відвичити Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | відвичу | відвичимо |
| 2 особа | відвичиш | відвичите |
| 3 особа | відвичить | відвичать |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | відвичив | відвичили |
| Жіночий рід | відвичила | |
| Середній рід | відвичило | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | відвичмо | |
| 2 особа | відвич | відвичте |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Минулий час | відвичивши |
відвичити Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 9 | 4 | 5 |