ВІДБУЧА
Значення відбуча це
ВІДБУ́ЧА, і, ж., заст. Повинність. Хай одбуває одбучі (Мирний, II, 1954, 282).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 560.
Відбуча, чі, ж. = Відбуток. Нехай дурний мужик на всіх робить, за всіх платить, хай одбуває одбучі. Мир. ХРВ. 387. Я відбуду за гріхи відбучу. К. ПС. 139.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 205.
відбуча Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| wabuda | відбуча |
відбуча Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| vidbucha | vidbucha | vidbucha |
відбуча Рід - іменник, жіночий рід, неістота
відбуча Словоформи слова
| Називний | відбуча | відбучі |
| Родовий | відбучі | відбуч |
| Давальний | відбучі | відбучам |
| Знахідний | відбучу | відбучі |
| Орудний | відбучею | відбучами |
| Місцевий | на/у відбучі | на/у відбучах |
| Кличний | відбуче | відбучі |
відбуча Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 7 | 3 | 4 |