ВІДБУТТЯ
Значення відбуття це
ВІДБУТТЯ́, я́, с. Дія за знач. відбу́ти 1. Серед них [паперів] було коротке й скупе повідомлення, що в Ковалівку, після відбуття покарання, повертається за місцем проживання громадянин Ігор Княжевич (Кучер, Трудна любов, 1960, 546).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 560.
відбуття Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| serving | отбытия |
відбуття Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| vidbuttia | vidbuttia | vidbuttya |
відбуття Рід - іменник, середній рід, неістота, тільки однина
відбуття Словоформи слова
| Називний | відбуття | |
| Родовий | відбуття | |
| Давальний | відбуттю | |
| Знахідний | відбуття | |
| Орудний | відбуттям | |
| Місцевий | на/у відбутті | |
| Кличний | відбуття |
відбуття Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 8 | 3 | 5 |
відбуття в англійській розкладці - dsl,ennz
Цитати української літератури з використанням слова відбуття
"Тільки трохи їх і втішило те, що хлопці відправлялись, як сказав Лимар, в доброму настрої та що вже після їхнього відбуття прийшла на штаб Богданові звістка про орден, яким його нагороджувалось за якісь подвиги ще за Дніпром."Гончар Олесь Терентійович - Людина і зброя
"Після відбуття ними певного часу при конях, командир роти відкликав їх на вогневу, а інших, з вогневиків, ставив на їхнє місце"Гончар Олесь Терентійович - Прапороносці
"жаргон) — поразка в правах після відбуття кари."Антоненко-Давидович Борис Дмитрович - Кінний міліціонер