ВІДБУБОНІТИ
Значення відбубоніти це
ВІДБУБОНІ́ТИ, ню́, ни́ш, док., перех., розм. Проговорити швидко й невиразно; пробурмотіти. Такеньки усе чисто одбубонів і дожидає, що пані йому одкаже (Вовчок, І, 1955, 131).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 558.
Відбубоніти, ню́, ни́ш, гл. Проговорить скороговоркой, отбарабанить. Такеньки усе чисто одбубонів і дожидає, що папі йому скаже. МВ. (О. 1862. ІІІ. 64).
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 205.
відбубоніти Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| vbbot | відбубоніти |
відбубоніти Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| vidbubonity | vidbubonity | vidbubonity |
відбубоніти Рід - дієслово, доконаний вид
відбубоніти Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | відбубоню | відбубонимо |
| 2 особа | відбубониш | відбубоните |
| 3 особа | відбубонить | відбубонять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | відбубонів | відбубоніли |
| Жіночий рід | відбубоніла | |
| Середній рід | відбубоніло | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | відбубонімо | |
| 2 особа | відбубони | відбубоніть |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Минулий час | відбубонівши |
відбубоніти Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 11 | 5 | 6 |