ВІДБАРАБАНИТИ
Значення відбарабанити це
ВІДБАРАБА́НИТИ, ню, ниш, док., розм. 1. неперех, Закінчити, перестати барабанити.
2. перех. і без додатка, перен. Програти на музичному інструменті швидко, голосно й недбало. Відбарабанити польку; // Голосно, швидко й недбало прочитати, продекламувати або розповісти що-небудь. Відбарабанивши в одному місці, старий возний ішов далі (Гжицький, Опришки, 1962, 15); Відбарабанити вірш.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 553.
відбарабанити Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| wabarakatu | відбарабанити |
відбарабанити Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| vidbarabanyty | vidbarabanyty | vidbarabanyty |
відбарабанити Рід - дієслово, доконаний вид
відбарабанити Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | відбарабаню | відбарабанимо |
| 2 особа | відбарабаниш | відбарабаните |
| 3 особа | відбарабанить | відбарабанять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | відбарабанив | відбарабанили |
| Жіночий рід | відбарабанила | |
| Середній рід | відбарабанило | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | відбарабаньмо | |
| 2 особа | відбарабань | відбарабаньте |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Минулий час | відбарабанивши |
відбарабанити Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 13 | 6 | 7 |