ВІД'ЇЗДИТИ
Значення від'їздити це
ВІД’Ї́ЗДИТИ, ї́жджу, ї́здиш, док. Закінчити, перестати їздити. Од’їздила вже своє (Сл. Гр.).
ВІД’ЇЗДИ́ТИ див. від’їжджа́ти.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 588.
Від’Їздити, джу, диш, гл. Отьѣздить, кончить, перестать ѣздить. Од’їздила вже своє. Сим. 236.
Від’Їздити, джу, диш, сов. в. від’їхати, їду, деш, гл.
1) Отъѣзжать, отъѣхать отъ чего. Від’їхав уже від воріт.
2) Уѣзжать, уѣхать. До города Крилова від’їздити. Макс.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 214.
від'їздити Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| out | отъездить |
від'їздити Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| vidizdyty | vid'izdyty | vid'yizdyty |
від'їздити Рід - дієслово, доконаний вид,дієслово, недоконаний вид ( від'їжджати)
від'їздити Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | від'їжджу | від'їздимо |
| 2 особа | від'їздиш | від'їздите |
| 3 особа | від'їздить | від'їздять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | від'їздив | від'їздили |
| Жіночий рід | від'їздила | |
| Середній рід | від'їздило | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | від'їздімо | |
| 2 особа | від'їзди | від'їздіть |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Минулий час | від'їздивши |
від'їздити Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 9 | 4 | 5 |