ВТЕРЕБИТИ
Значення втеребити це
ВТЕРЕБИ́ТИ (УТЕРЕБИ́ТИ), еблю́, еби́ш; мн. втере́блять; док., перех., фам. 1. Те саме, що всу́нути 1. Втеребила в пісок жовтий Старі сині руки (Шевч., 1, 1951, 168).
2. Те саме, що втягти́ 1. Зв’язали [хлопці] любенько йому руки, щоб не пручався, та й утеребили у човен (Кв.-Осн., II, 1956, 251).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 772.
втеребити Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| terabyte | втеребити |
втеребити Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| vterebyty | vterebyty | vterebyty |
втеребити Рід - дієслово, доконаний вид
втеребити Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | втереблю | втеребимо |
| 2 особа | втеребиш | втеребите |
| 3 особа | втеребить | втереблять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | втеребив | втеребили |
| Жіночий рід | втеребила | |
| Середній рід | втеребило | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | втеребімо | |
| 2 особа | втереби | втеребіть |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Минулий час | втеребивши |
втеребити Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 9 | 4 | 5 |