ВОЩИТИ
Значення вощити це
ВОЩИ́ТИ, щу́, щи́ш, недок., перех. Просочувати або натирати що-небудь воском. А дід одно бігає, носе [носить] вулики, підкурює їх, вощить та збирає рої (Мирний, І, 1954, 192); Але Зорину застав Боровий не з пензлем у руках, як бувало, а з лижами, які вощила (Грим., Незакінч. роман, 1962, 114).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 746.
Вощити, щу, щиш, гл. Вощить.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 257.
вощити Переклад слова
Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
vomiti | вощити |
вощити Транслітерація слова
Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
voshchyty | voschyty | voshchyty |
вощити Рід - дієслово, недоконаний вид
вощити Словоформи слова
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вощу | вощимо |
2 особа | вощиш | вощите |
3 особа | вощить | вощать |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вощитиму | вощитимемо |
2 особа | вощитимеш | вощитимете |
3 особа | вощитиме | вощитимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | вощив | вощили |
Жіночий рід | вощила | |
Середній рід | вощило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вощімо | |
2 особа | вощи | вощіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | вощячи | |
Минулий час | вощивши |
вощити Кількість літер у слові
Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
6 | 3 | 3 |