ВОСКРЕСАТИ

ВОСКРЕСА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВОСКРЕ́СНУТИ, ну́, не́ш, док. 1. Ставати знову живим, повертатися до життя після смерті; оживати. [Руфін:] Ні, вір мені, боги не воскресають (Л. Укр., II, 1951, 418); — У наш вік буває, що й мертві воскресають (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 48); То ж по Росі і по Сулі половці городи поділили: Вже не воскреснути Ігоревій дружині! (Мирний, V, 1955, 272); Духовенство твердить, що великдень був встановлений першими християнами на честь Ісуса Христа, який нібито народився, жив, страждав, помер і воскрес на початку І століття н. е. (Наука.., 3, 1958, 35); // перен. Відроджуватися, відновлюватися. Воскресни, мамо [Україно]! І вернися В світлицю-хату (Шевч., II, 1953,327); І мій народ немов воскрес — Устав, аж брязнули кайдани! (Ус., Листя.., 1956, 120); — Поки живе ще зненависть, — мудро промовила вона [Роксолана], — може воскреснути й любов (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 446); // Видужувати. — Ну, як, Петре, справи? — ввернувся до нього Федька. — Щось ти і не вмираєш, і не воскресаєш… (Є. Кравч., Квіти.., 1959, 71); // Проростати, розпускатися (про рослини). Чи наше око, що вбачає, як цвіт природи воскресає, Пригадує зів’ялий цвіт..? (Пушкін, Є. Онєгін, перекл. Рильського, 1949, 166); В найдрібнішому і щуплому зерні Все ж є закладена жива велика сила: І з-під снігів воно воскресне навесні! (Дн. Чайка, Тв., 1960, 317).

2. перен. Внутрішньо обновлятися, ставати знову життєздатним, працездатним і т. ін.; оновлюватися. Лиш в праці рук і ума воскресають люди (Пісні та романси.., II, 1956, 172); Я сам несу її [надію] в собі І оживаю, й воскресаю, Як сіра грудка серед маю, В жорстокій лютій боротьбі (Мал., II, 1956, 136); Іван Ілліч, директор МТС, Неголений, потомлений, спітнілий, Враз помолодшав, ну, сказать, воскрес (Рильський, II, 1956, 191); * У порівн. Третього дня прийшов Казанцев з товаришами. Олеся заговорила, неначе воскресла (Н.-Лев., III, 1956, 153).

3. перен. Відновлюватися в пам’яті; пригадуватися (про що-небудь забуте, давноминуле). У кожного воскресали в пам’яті минулі дні буйного повстанського життя (Кир., Вибр., 1960, 103); У моїй голові воскресли спомини.. переполоху, що загнав мене разом з іншими в ліс (Фр., IV, 1950, 266).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 744.

Воскресати, са́ю, єш, сов. в. воскреснути, ну, неш, гл. Воскресать, воскреснуть. Христос воскрес. Ном. № 289.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 257.