ВОРОГУВАТИ

Значення ворогувати це

ВОРОГУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., з (між, поміж) ким, без додатка і діал. на (до) кого. Бути у ворожих стосунках, виявляти неприязнь, ненависть до кого-, чого-небудь. Сини не жили в згоді, а завжди ворогували та билися поміж собою (Укр.. казки, легенди.., 1957, 78); Ні з ким він ніколи так не ворогував, як з Василем, і Василь не любив Грицька; .. вони.. гризлися, як кішка з собакою (Мирний, IV, 1955, 21); Чом "Слово" на "Правду" раз в раз ворогує? (Фр., XIII, 1954, 44); — Через що ж у вас сварки? — допитувався він. — Насамперед, ворогуємо ми з магістратом, — методично почав Хома (Тулуб, Людолови, І, 1957, 171).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 739.

Ворогувати, гую, єш, гл. Враждовать. Баба, що ворогує на ню. Ном. № 13409. Вони на тебе ворогують, я буду ворог їм заклятий. К. Псал. 312.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 255.

ворогувати Синоніми слова

конфліктувати, поб. гризтися, бути на ножах, ненавидітися

ворогувати Переклад слова

Переклад на англійську
Translate
Переклад на російську
Перевод
quarrelвраждовать

ворогувати Транслітерація слова

Паспортна транслітераціяГеографічна транслітераціяАмериканська транслітерація
vorohuvatyvorohuvatyvorohuvaty

ворогувати Рід - дієслово, недоконаний вид

ворогувати Словоформи слова

ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
ОДНИНАМНОЖИНА
1 особаворогуюворогуємо
2 особаворогуєшворогуєте
3 особаворогуєворогують
МАЙБУТНІЙ ЧАС
ОДНИНАМНОЖИНА
1 особаворогуватимуворогуватимемо
2 особаворогуватимешворогуватимете
3 особаворогуватимеворогуватимуть
МИНУЛИЙ ЧАС
ОДНИНАМНОЖИНА
Чоловічий рідворогувавворогували
Жіночий рідворогувала
Середній рідворогувало
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ
ОДНИНАМНОЖИНА
1 особа ворогуймо
2 особаворогуйворогуйте
ДІЄПРИСЛІВНИК
Теперішній часворогуючи
Минулий часворогувавши

ворогувати Кількість літер у слові

Кількість літерКількість голоснихКількість приголосних
1055

ворогувати в англійській розкладці - djhjuedfnb

Цитати української літератури з використанням слова ворогувати

"Два його брати, прибувши з війська, послідовно й завзято продовжували ворогувати з нами"Самчук Улас Олексійович - Гори говорять!

"— Я не збиралася з вами ворогувати."Загребельний Павло Архипович - Диво

"— Якщо ти, нелюдку, ворогуєш з Панасом, то чого маєш ворогувати з дитиною?"Стельмах Михайло Панасович - Щедрий вечір

"Леон і сам не знав, для чого се видалось йому конечним, щоб Герман тепер мусив ворогувати з ним"Франко Іван Якович - Борислав сміється

"Та чи вже ж нам отак цілий вік сперечатись та ворогувати?"Мирний Панас - Казка про правду та кривду

"І як тільки родились, так стали люто ворогувати між собою, стали битись вони між собою, ці сини Життя: бо те, з чого плакав Вперед, з того Назад сміявся, а з чого співав Вперед, з того Назад лютував"Винниченко Володимир Кирилович - Дим

"Один кляне квас, інший — прісний хліб… Та хто порахує всю павутину марновірних голів? Наче Бог — варвар, щоб за дрібницю ворогувати."Сковорода Григорій Савич - Книжечка, що називається Silenus Alcibiadis, тобто ікона алківіадська

"Тоді брати перестали ворогувати, помирилися"Мирний Панас - Хіба ревуть воли, як ясла повні

"Це, коли хочете, і консеквентно: теорія моїх переконань говорить, що з такими людьми я повинна завше ворогувати"Хвильовий Микола - Санаторійна зона

"Марко присягався у своїй неповинності, оправдувався тим, що не було йому ніякої причини ворогувати на ректора"Чайковський Андрій Якович - Сагайдачний